- гноблений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до гнобити 1). || у знач. прикм. || у знач. ім. гно́блений, -ного, ч. Той, кого пригноблюють.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гноблений
Смотреть что такое "гноблений" в других словарях:
гноблений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
утрапений — гноблений, бідний, покірний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
невільний — а, е. 1) Залежний від кого небудь, гноблений, поневолюваний кимось; позбавлений волі, свободи. || у знач. ім. неві/льний, ного, ч. Той, хто позбавлений волі, свободи. 2) У якого немає можливості, умов для здійснення чого небудь. 3) Який… … Український тлумачний словник
вільний — I 1) (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований); розкріпачений іст., вільновідпущений іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); розкутий поет. (звільнений від пут, неволі, рабства) Пор. незалежний 1) 2) (не… … Словник синонімів української мови
пригноблений — I (позбавлений прав, можливости вільно жити), гноблений, безправний, пригнічений, придавлений Пор. підневільний I II ▶ див. гнітючий, пригнічений I … Словник синонімів української мови
